Чому я став виноробом

« ”Технолог” – що це? Якесь дивне, грубе, невідоме слово» – міркував я в дитинстві, коли вперше почув вираз «технолог виноробства». Мабуть щось пов’язане з технікою, якимись машинами і логіка.
«Винороб» – це було для мене знайоміше, мій дідусь частенько восени збирав грона винограду, переминав його, вичавлював сік, закладав його в діжки. Через декілька днів там починалася «бурхлива гра» – із виноградного соку виходили бульбашки, здіймалася піна. «Вино грає» – говорив дідусь. Цікавий процес. Через тиждень чи більше «гра» стихала, зникала піна. Рідина ставала прозорішою після тривалого спокою.

Дідусь отримував напій, який полюбляв вживати зі своїми товаришами. Інколи збиралися всією сім’єю і також вживали його. Дивно, після нього всім ставало весело, легко зав’язувалась розмова, дехто заводив пісні, танці.
Вино придає хорошого настрою, веселить людей.

Пізніше і я спробував його. Цікаві відчуття нахлинули на мене: здається все навколо починає рухатися, кружляти, кольори стають яскравішими і тобі уже не хочеться просто сидіти на місці, ноги самі підіймають і ведуть кудись, хоч танцювати, хоч бігати, лише б не сидіти.
Так я вперше познайомився з вином.
Роки йшли, змінювалися вподобання, почав замислюватися над планами на майбутнє. Ким я хочу стати?

У класі сьомому я бачив себе вчителем улюбленого предмету математики. В дев’ятому задумався над перспективами і вирішив зв’язати майбутнє ще з одними цікавими для мене предметами хімією і біологією. І вирішив іти на медика.
Вісім років навчання в медінституті і все життя перед очима хворі люди, і весь час ризик: врятуєш чи вб’єш.
Прийшов час подавати документи до ВНЗ. Ні, потрібно щось інше. Щось цікаве і з перспективою. І я згадав творіння мого покійного дідуся.
Виноробство – це мистецтво творити чудодійний напій. Яке потребує великих зусиль. Як дитя зрощувати виноградну лозу, щоб потім, що важливо, отримати якісний ароматний виноград і врешті перетворити його на вино. Коли вкладаєш стільки зусиль і недарма, ти не можеш не пишатися отриманим результатом.
П’ять років наполегливого навчання в ОНАХТ підтвердили мої сподівання. Виявилося, що виноробство – це ще цікавіший процес. Скільки складних реакцій проходить при бродінні! Які мікроорганізми приймають у них участь! Вино – це живий організм, про який треба дбати від моменту його зародження і на протязі всього життя. Адже, як і нашому організму, вину необхідні вчасні профілактичні заходи для кращого розвитку його органолептичних показників: букету, смаку. Вино може захворіти, при цьому необхідно призначити відповідні заходи. Це навіть схоже на лікування людини.

Тепер, коли закінчились мої студентські роки навчання в академії, я працюю інженером-технологом в ПрАТ «Одесавинпром», де продовжую навчатися і переймати досвід у сім’ї виноробів Кучухідзе.
Надіюся і мрію стати видатним виноробом.
А нещодавно я дізнався, що дід мого дідуся в свої часи вирощував великі свої виноградники і також робив вино. Але при розкуркулюванні втратив свої землі. Тому я з гордістю продовжую його справу.
Адже моє прізвище Чебукін, змінене від Чубукін, що походить від «чубук» – пагін виноградної лози, що береться для посадки виноградного куща.